Стало відомо, з якої причини відклали запуск астрофізичної обсерваторії «Спектр-РГ» в ніч на 13 липня 2019 року. Як виявилося, в трубопроводі на другий щаблі носія «Протон-М» утворилася тріщина, яку довелося заварити і загерметизувати клеєм.

Незважаючи на виниклі проблеми, «Протон-М» з «Спектр-РГ» все-таки стартував 13 липня з майданчика космодрому Байконур. Космічний апарат успішно відокремився від розгінного блоку і полетів далі в космос.

«Спочатку у червні, а потім за добу до основної дати старту в трубопроводі наддуву бака окислювача другого ступеня «Протона-М» була виявлена невелика тріщина. Її вдалося загерметизувати тільки з другого разу», — розповіло джерело в ракетно-космічній галузі.

Як він розповів, вперше витік була зареєстрована у кінці червня, коли ракету знімали зі стартового майданчика. Старт повинен був відбутися 21 червня, але незадовго до запуску з’ясувалося, що батарея «Спектр-РГ» повністю розряджена, і з цієї причини старт був перенесений.

Фахівцям довелося займатися не тільки заміною джерела струму, але й утворилася тріщиною. Розглядався варіант серед інших, щоб доставити на космодром нову другу сходинку, але вирішили просто заварити тріщину.

Під час чергового перенесення «Протона-М» на стартовий стіл знову була помічена витік, причому на тому ж самому місці. Нависла загроза ще одного перенесення старту, чого допускати ніхто не хотів. Фахівці Центру Хрунічева, які виготовляли ракету-носій, запропонували варіант, при якому знову знімати літальний апарат зі стартового майданчика не потрібно. У підсумку тріщину залили спеціальним герметиком, що, як показала практика, допомогло.

Після успішного старту ракети «Протон-М» з «Спектр-РГ» генеральний директор Роскосмосу Дмитро Рогозін сказав, що це було дуже непросто, додавши, що фахівці, які ліквідували перед стартом серйозні проблеми, будуть представлені до державних нагород.

Про проект «Спектр-РГ»

«Спектр-РГ» — спільний проект Росії та Німеччини. Астрофізична обсерваторія буде досліджувати космос в рентгенівському діапазоні. Основна задача полягає у складанні карт Всесвіту, де будуть зазначені всі великі галактичні скупчення.

Космічний апарат оснащений двома найпотужнішими телескопами: eRosita, створенням якого займалися вчені з німецького Інституту позаземної фізики товариства імені Макса Планка, і ART-XC, який розробили в Інституті космічних досліджень Російської академії наук, а зібрали у Всеросійському науково-дослідному інституті експериментальної фізики.