Пропажа води на Марсі: нові гіпотези вчених

Особливі умови марсіанської середовища, а також близькість планети до Землі робить її привабливою для дослідників. Крім інших теорій, що пояснюють пропажу рідини з поверхні Марса. Нещодавно була висунута нова гіпотеза. Слід сказати, що більшість дослідників як і раніше дотримується думки про те, що Червона планета могла осушити під впливом сонячних вітрів, як належало і раніше. У той же час куди більш реальною здається гіпотеза про те, що Марс має більш Вологоємна породу, яка лежить на поверхні планети, яка позапечатувала воду в собі, ввібравши як губка.

Не так давно на сторінках журналу Nature була опублікована матеріал, підставою для яких стали багато років вивчення марсіанської породи із застосуванням методів комп’ютерного моделювання. Був проведений порівняльний аналіз земної і марсіанської породи, який дозволив зробити висновок про те, що марсіанський грунт вбирає на 25% більше вологи, ніж аналогічна порода на Землі. Це пов’язано з особливими умовами залягання порід і тектонічних систем.

Основним поглиначем рідини вважається базальтова кірка, яка була виявлена ​​на поверхні планети. Її походження описано як процес взаємодії води і свіжої вулканічної лави при особливих значеннях температури і тиску. В результаті вийшла порода, що володіє більшою абсорбуючою здатністю, ніж аналогічні породи на нашій рідній планеті.

Перевірити спроможність цієї нової гіпотези досить складно, адже для цього бажано мати зразки глибинно залягають порід. Однак для цього потрібно розробити нові технології забору зразків. Наприклад, сучасним апаратом, який відвідав Червону планету перш, можна було взяти проби на глибині не більше ніж 8 см. Іншими словами на підтвердження або спростування гіпотези потрібно багато часу.

За допомогою використання методів комп’ютерного моделювання та аналізу даних про склад порід, отриманих раніше, планується перевірити цю гіпотезу на інших планетах Сонячної системи. Може виявитися, що всі вони, свого часу, були такими повноводними, як земля, а під дією зовнішніх чинників вона не просто випарувалася, а пішла в глибину, ставши частиною стійких хімічних сполук, що не зберігшись в чистому вигляді. Фактично до недавніх пір такого роду явища залишалися вивченими, через це в питаннях пошуку позаземних форм життя виникало чимало прогалин. У той же час нова гіпотеза допоможе заповнити їх, встановити фактори, що призводять до абсорбування води і здійснювати пошук ще ефективніше.

Оставить ответ

Вы можете использовать эти HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>