Астрофізик з Університету Лінкольна у Великобританії Філ Саттон припустив, що на супутниках екзопланет може мешкати життя. Як він пояснив, экзолуны набагато сильніше розігріті, ніж вважається.
Незважаючи на те, що більшість спеціалістів з великим скептицизмом ставляться до версії існування сверхразвитых інопланетян, які ще й часом навідуються до нас, все ж вони не виключають, що життя в примітивній формі десь поза нашої планети є. На сьогодні людство вивчило Всесвіт навіть не на відсоток, а в тій частині, про яку наука більш-менш знає, є чимало зірок, схожих з Сонцем, і планет, дуже нагадують Землю. Це означає, що шанс реально є на виявлення живих організмів на якомусь з цих об’єктів. Але на даному етапі всі міркування існують лише в теорії, а Земля так і залишається єдиним місцем, де існування офіційно підтверджено.
Для виникнення і підтримки життя на якомусь космічному об’єкті потрібні певні умови, щоб не було дуже жарко або дуже холодно. Рідка вода — найважливіший компонент, без якого організми функціонувати не можуть, і щоб вона трималася в такому стані тривалий час, неодмінно, потрібна відповідна погода, в гидко ж випадку вона або випарується, або перетвориться в лід.
Зона населеності — те, що може надати планеті потрібну температуру, коли вона знаходиться на комфортному відстані від батьківської зірки. Саме такі екзопланети представляють найбільший інтерес для фахівців, адже вони — головні кандидати на виявлення там живих організмів. Але нагрівання поверхні деяких планет, зокрема і Землі, відбувається за рахунок процесів, що відбуваються в надрах, на що і була зроблена ставка британськими вченими.
Нова гіпотеза
Експерти провели нове дослідження, в якому розповіли про незвичайний спосіб нагрівання супутників екзопланет, які не перебувають у цій самій зоні населеності. Ключ до цього лежить в тяжінні планети, яка запускає процес тертя в ядрі своєї місяця, за рахунок чого температура на поверхні підвищується.
Ознайомитися детально з новим дослідженням можна на сторінках популярного видання за тематикою астрономії та астрофізики Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
Оставить ответ